Ми звикли називати жорсткістю здатність води утворювати накип на приладах, трубопроводах та водонагрівачах, створювати мильний шлак і залишати плями на посуді. Всі ці проблеми зумовлені присутністю у воді іонів кальцію та магнію. Чим більше кальцію та магнію містить вода, тим більша її жорсткість і тим очевидніші проблеми з її використанням. Загальну концентрацію солей кальцію та магнію називають «загальною жорсткістю». Однак загальна жорсткість поєднує тимчасову та постійну жорсткість, які не однакові. Жорсткість води, яка створює Вам проблеми в будинку – це жорсткість, яку прийнято називати тимчасовою. Інші її назви – карбонатна або бікарбонатна жорсткість. Тимчасовою жорсткість називається  через те, що при нагріванні води бікарбонати кальцію і магнію руйнуються до нерозчинних карбонатів, які утворюють твердий наліт і міцно прикріплюються до поверхонь. Навпаки, постійна жорсткість при нагріванні не руйнується і не створює жодних помітних проблем.

Таким чином, відмінність постійної і тимчасової жорсткості полягає в розумінні того, як жорсткість веде себе при нагріванні води. Всі побутові водонагрівачі та інші побутові прилади, в яких використовується гаряча вода, дуже вразливі для тимчасової жорсткості.

У переважній більшості випадків тимчасова форма жорсткості є переважною формою жорсткості у воді. Жорстка вода найчастіше представлена або тимчасовою жорсткість, або поєднання тимчасової жорсткості з меншою кількістю постійної жорсткості.

Тепер про те, як визначити тип жорсткості у воді за даними протоколу хімічного аналізу проби води. Переважна більшість протоколів хімічного складу містить значення двох показників у загальній системі обчислення – загальної жорсткості (мг-екв/л) та загальної лужності (мг-екв/л).

Якщо загальна лужність води більша за загальну жорсткість, вся жорсткість представлена тимчасовою (карбонатною) формою. Однак, якщо загальна лужність менша за загальну жорсткість, у воді присутня як тимчасова (карбонатна), так і постійна форма жорсткості. При цьому значення тимчасової жорсткості дорівнює значенню загальної лужності.

Приклад 1. Вода містить загальну жорсткість 5 мг-екв/л та лужність 6 мг-екв/л. Оскільки лужність перевищує загальну жорсткість, вся жорсткість представлена тимчасовою формою.

Приклад 2. Вода містить загальну жорсткість 5 мг-екв/л та лужність 4 мг-екв/л. Так як лужність менше загальної жорсткості, тимчасова жорсткість дорівнює 4 мг-екв/л (значення загальної лужності), а постійна жорсткість дорівнює 1 мг-екв/л.

Ці розрахунки для побутових систем водопостачання носять другорядний характер, так як стандартні побутові іонообмінні пом’якшувачі води видаляють обидва типи жорсткості і достатньо мати інформацію про загальну жорсткість води. Проте для комунальних станцій водопідготовки, у яких зниження тимчасової жорсткості води здійснюється дозування гідроксиду кальцію, проведення таких розрахунків має першорядну важливість, оскільки дозволяє визначити необхідну кількість реагенту.