Стратегія муніципальної водопідготовки. “Спалювання” мікроорганізмів у вогні “хлору”.

 

«Кожен здатен оцінити небезпеку того, що він бачить.

Однак, не кожен здатен оцінити небезпеку того,

що він не бачить, і боятися того, про що він не знає».

Хергер («13-й воїн»).

 

Жителі сіл скидають свої побутові стоки прямо в землю, п’ють сиру воду зі свердловин та колодязів, споживають брудну їжу. У результаті їх шлунки сповнені хробаків. Ми, люди міста, вважаємо себе більш цивілізованими – ми скидаємо наші стоки в муніципальні системи каналізації і перекачуємо далі стоки в наші річки. Потім ми відбираємо воду з річок, фільтруємо її та дезінфікуємо її хлором на комунальних станціях водопостачання. У наших шлунках немає хробаків. У наших шлунках – просто канцерогенні та отруйні «побічні продукти» хлорування.

Коли в 1904 році був запущений процес масової дезінфекції води хлором, такі хвороби як холера і тиф швидко «втратили популярність». Проте, хлор – це отрута. Хлором наповнювали хімічні снаряди часів Першої Світової війни та використовували їх для ураження живої сили супротивника. У воді хлор поєднується з іншими речовинами і здатний утворити близько мільярда нових композицій отрут, що отримали загальну назву тригалометанів (THM). Ми більше не хворіємо на холеру і тиф, але ми значно більшою мірою хворіємо на ракові захворювання. Цей факт не зупиняє нас – наші “водоканали” тільки збільшують обсяг дозування дезінфікуючих речовин у воду пропорційно  загальному зростанню забруднення води в доступних нам джерелах.

Муніципальні плани дезінфекції води передбачають «спалювання» мікроорганізмів у вогні «відбілювача, що містить хлор». Хлорування – не панацея від усіх патогенних представників мікрофауни. Деякі мікроорганізми не бояться фонового хлорування. Найімовірніше Ви вже чули про криптоспоридії (Cryptosporidium) і гіардії (Giardia Lamblia) або про смертельно небезпечні епідемії криптоспоридіозу, лямбліозу або легіонельозу, що передаються через воду?

Для системи водопостачання котеджу найбезпечніший спосіб боротьби з мікроорганізмами у воді – використання ультрафіолетового випромінювання. Цим способом природа очищає воду у гірському струмку. Цей спосіб не залишає у воді отруйні хімікати. Після “поїздки” в потоці води через ультрафіолетову лампу найнебезпечніші мікроорганізми у воді “ввічливі” до Вас немов консультанти в магазинах побутової техніки. Ультрафіолетове опромінення змінює генетичну інформацію, пригнічує метаболізм мікроорганізмів, включаючи здатність до розмноження. Якщо мікроорганізми не здатні розмножуватися – вони не здатні завдати Вам шкоди.

Цікава інформація.

Половина стаціонарних місць у лікарнях по всьому світу зайняті пацієнтами із хворобами, що передаються через воду!

9 із 10 власників заміських домогосподарств в Україні із системами водопідготовки, отримують прозору м’яку воду без запаху та відкладень, ігноруючи наявність мікробіологічної небезпеки з боку води.

У планетарному масштабі недостатньо чиста питна вода містить паразити, амеби та патогенні бактерії, завдаючи шкоди здоров’ю 1.2 мільярда людей щорічно.

У планетарному масштабі близько 1 мільярда людей має ходити близько 3 годин для того, щоб отримати питну воду.

У планетарному масштабі для 2 мільярдів людей відсутні адекватні системи каналізації.

Щодня у світі в середньому помирає 34000 людей від хвороб, отриманих через забруднену воду чи їжу.

Склад морської води практично ідентичний складу плазми крові. Основна відмінність полягає в тому, що плазма крові містить залізо, а морська вода – магній.

У планетарному масштабі для дезінфекції води 98% муніципальних водоканалів застосовують хлор або речовини, що містять хлор (хлораміни, гіпохлорити).

Можливо Вам варто замислитись?