У воді зі свердловин найчастіше зустрічаються дві форми сірки – сульфати та сірководень (сульфіди). Гранично допустима концентрація сульфатів у водопровідній воді – 250 мг/л. Гранично допустима концентрація сірководню у водопровідній воді не регламентується ДСАНПІН, який діє в Україні. Вміст сірководню у воді обмежений органолептичним показником – запахом. Запах сірководню робить воду непридатною для застосування.

Сірководень кількість 0,5 мг/л виявляється нюхом людини. Сульфатредукуючі бактерії живуть в умовах дефіциту кисню у воді глибоких свердловин, у водопровідних системах, водонагрівачах і системах пом’якшення води. Сульфатредукуючі бактерії використовують природні сульфати як джерело енергії та хімічно відновлюють сульфати до сірководню у великих кількостях. Сульфатредукуючі бактерії зустрічаються у воді зі свердловин частіше залізобактерій.

Ознаками присутності у воді сульфатредукуючих бактерій є запах сірководню в гарячій воді або короткочасний запах у холодній воді після тривалої відсутності споживання води. Ще одна ознака наявності сірчаних бактерій у воді – вода з чорним відтінком і наявність темного слизу в бачку унітазу.

Накопичувальні водонагрівачі – найбільш привабливе місце для колонізації та розмноження сульфатредукуючих бактерій у водопровідній системі. Запах сірководню в уже очищеній воді і відсутність запаху в сирій воді вказує на присутність однієї з форм  сульфатредукуючих бактерій в системі водопостачання. Пом’якшувачі води та установки комплексного очищення води на основі іонного обміну забезпечують досить комфортне середовище для розмноження  виду бактерій, який характеризуэться “солестійкістю”.

Якщо вода містить сульфатредукуючі бактерії УФ-стерилізація у завершальній стадії водопідготовки буде простим та ефективним способом контролю у побутовому застосуванні у поєднанні періодичним шоковим хлоруванням свердловини та системи водопостачання. Хлорування, озонування води, обробка води перекисом водню дезінфікують воду та усувають проблему мікробіологічного забруднення системи водопостачання. Пастеризація – один із стандартних способів усунення сульфатредукуючих бактерій у бойлері, суть якого полягає у підвищенні температури води в бойлері до 70^оС з експозицією  не менше 8 годин. Ще один із простих способів усунення запаху сірководню в гарячій воді з бойлера – вилучення магнієвого анода. Жертовний магнієвий анод у накопичувальних водонагрівачах виділяє водень при руйнуванні та сприяє хімічному відновленню сульфатів до сірководню. Усунення анода також усуває проблему запаху, але суттєво скорочує термін служби резервуара, особливо у пом’якшеній воді з підвищеною корозійною активністю. Заміна магнієвого анода на анод із цинку не призведе до повного вирішення проблеми запаху, але може значно зменшити його виділення.