Діоксид хлору. Альтернатива вільному хлору в муніципальній та побутовій водопідготовці.

Хімічна дезінфекція питної води пов’язана із формуванням побічних продуктів дезінфекції. Парадокс водопідготовки полягає в тому, що якщо хімічні дезінфектанти потенційно шкідливі, то чи справді дезінфікована питна вода безпечна? Діоксид хлору є молекулою-радикалом і є акцептором електронів. Унікальна хімічна структура діоксиду хлору характеризується непарною кількістю електронів. У молекулі діоксиду хлору приймачем електронів є кисень (на відміну від вільного хлору, де приймачем електронів є сам хлор). Ця особливість робить діоксид хлору не хлоруючою речовиною, а оксидом, що містить хлор, з вибірковою кисневою дією. По біоцидній ефективності діоксид хлору поступається лише озону. По пролонгації дезінфікуючої дії діоксид хлору не поступається нікому.

Мюнхен, Нюрнберг, Рим, Мілан та Відень. Мікробіологічну стабільність питної води в кранах провідних західноєвропейських міст забезпечує обробка води хімічно нешкідливими дозами діоксиду хлору з мінімальними пороговими концентраціями, які не визначаються ні смаком, ні запахом. Діоксид хлору зберігає бактерицидний ефект у водопровідній воді протягом 7 днів, контролює вміст заліза та марганцю, покращує смак і запах. Діоксид хлору інактивує мікроорганізми прямим окисненням тирозину, метіоніну та інших білків. На відміну від хлору та хлорвмісних окислювачів діоксид хлору зберігає сильну дезінфікуючу здатність, не створюючи при цьому тригалометани і не окислюючи броміди до броматів. Ефективність дезінфікуючої дії діоксиду хлору приблизно співставна з дією вільного хлору в умовах нейтрального рН і перевищує дію хлору зі збільшенням рН. Для інактивації найпростіших мікроорганізмів (наприклад, Giardia lamblia) доза діоксиду хлору в 14 разів менша у порівнянні з необхідною дозою хлору та у 20 разів більша в порівнянні з дозою озону. Хлор у молекулі має валентність +4 на відміну від валентності вільного хлору +1 ( у складі хлорної кислоти та гіпохлорит-іону). Цей факт вказує на те, що хлор і діоксид хлору мають різні принципи дезінфекції та утворення побічних продуктів.

Діоксид хлору не виробляє галогенованих органічних сполук, проте, вступаючи у взаємодію з неорганічними речовинами і вуглецем виробляє неорганічні побічні продукти – хлорит і хлорат іони. Специфічні побічні продукти в залежності від нормативних вимог до їх вмісту можуть вимагати додаткової обробки води.

P.S. Хлор (Cl2) і діоксид хлору (ClO2) – два сильні окисники, що містять атоми – приймачі електронів. В окисно-відновних реакціях хлор приймає два електрони, діоксид хлору – п’ять. У діоксиді хлору приймачем електронів виступають лише атоми кисню, у хлору – відповідно лише атоми хлору. Ця особливість діоксиду хлору визначає його кисневий характер окиснення і кардинально відрізняє дію цих двох окислювачів, які обидва містять у назві слово “хлор”.