Главная > Статьи > Страница10
Позбавити свою систему водопостачання від мікробіологічного забруднення можна різними способами, наприклад, додаючи у воду хімічні дезінфікуючі речовини, фільтруючи воду через «щільний» керамічний фільтр або «відключаючи» репродуктивну функцію мікроорганізмів ультрафіолетовим випромінюванням. І якщо у випадку з хлоруванням або озонуванням Ви ведете з мікроорганізмами повномасштабну «хімічну війну», то у випадку з бактерицидним ультрафіолетовим випромінюванням Ви застосовуєту «програму» стерилізації та контролю відтворення.
Ультрафіолет – це не новина. Ще 1877 року були відомі бактерицидні властивості сонячного світла. Знаменні етапи у розвитку сучасної обробки ультрафіолетом води включають: використання ртутних ламп як штучного бактерицидного джерела світла (1901 р.), використання кварцу як середовища, що пропускає УФ-випромінювання (1906 р.), і, нарешті, конструювання першого справжнього комплексу обробки питної води ультрафіолетом у Франції у 1910 році. Таким чином, ця технологія вже охоплює період понад сто років і використовується у всьому світі. Тим не менш, ультрафіолет все ще залишається «маловідомим героєм» для багатьох власників домогосподарств, які віддають перевагу сирій, зараженій воді або тим, які продовжують розглядати хлорування або озонування як єдино прийнятні та безальтернативні способи мікробіологічного контролю якості води. УФ-обробка «працює» не за рахунок «вбивства» бактерій, найпростіших і вірусів, а за рахунок зміни їх ДНК таким чином, щоб вони не могли ні відтворюватися, ні інфікувати. Якщо хлорування – це «хімічна війна» з мікроорганізмами, то ультрафіолетове випромінювання – це програма стерилізації. Питання способу контролю полягає у виборі між дозуванням у воду «отрути» для дезінфекції і опроміненням води ультрафіолетом, що не залишає слідів в обробленій воді.
Доза випромінювання. Чим більше тим краще?
Оскільки енергію прийнято виражати в «джоулях» (Дж), то дозу ультрафіолетового випромінювання прийнято вимірювати у відношенні енергії до площі — в «мегаджоулях на квадратний сантиметр» (мДж/см²). Чим вище значення і нижче швидкість потоку, тим більша доза буде отримана водою. УФ-стерилізатор, який забезпечує дозу 16 мДж/см² для потоку зі швидкістю 40 літрів на хвилину, забезпечуватиме дозу 40 мДж/см² при зниженні швидкості потоку до 17 літрів на хвилину. Іншими словами, УФ-стерилізатор, розрахований виробником для обробки потоку 17 л/хв з дозою випромінювання 40 мДж/см², забезпечить мінімальну дозу 16 мДж/см² і достатній захист навіть якщо споживач збільшить швидкість відбору води до 40 л/хв.
Найбільш поширені мікробіологічні проблеми води, а саме кишкова паличка, лямблії та криптоспоридії ефективно усуваються при рівні УФ-випромінювання менше 7 мДж/см². Однак мінімальне дозування, рекомендоване NSF, все ж таки становить 40 мДж/см².
