Главная > Статьи > Страница3
Невеликий повітряний компресор НЕ МАЄ ПРАЦЮВАТИ ВЕСЬ ЧАС. Інсталятори системи знезалізнення з компресорною аерацією води повинні забезпечити ефективний режим увімкнення та вимикання компресора. НЕПРАВИЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ полягає в припущенні, що компресор повинен працювати тоді, коли вода рухається через фільтр. ЦЕ НЕ ТАК. Окислення заліза та дегазація води здійснюються в процесі виливу води через повітряний мішок, який займає приблизно 1/3 частину контактної ємності. З одного боку вода поглинає кисень, який окислює залізо і марганець, з іншого – здійснюється дегазація сірководню та вуглекислоти в повітряний проміжок за рахунок різниці парціальних тисків в повітряному мішку і у воді. Компресор повинен працювати лише на те, щоб підтримувати наявність у повітряному мішку достатньої кількості реагенту – атмосферного кисню. Фактичний час роботи компресора залежить від двох факторів: забруднення води залізом, марганцем та сірководнем та обсягу споживання води.
На практиці реалізують один із трьох способів управління роботою повітряного компресора в системі напірної аерації:
1. Спільне реле тиску для насоса и компресора.
Пуск і зупинка свердловинного насоса і повітряного компресора (а також електричної системи вентиляції контактної ємності (системи електричної вентиляції Maxi-Vent)) здійснюються загальним виконавчим пристроєм — реле тиску.
Інсталятор виводить додаткову розетку для підключення повітряного компресора та електромагнітного клапана (система електричної вентиляції), живлення якої здійснюється від реле тиску, що управляє пуском та зупинкою свердловинного насоса. Пуск і зупинка повітряного компресора виконуються одночасно з пуском та зупинкою свердловинного насоса. Такий варіант управління максимально простий та надійний. Також цей варіант управління забезпечує подачу повітря пропорційно кількості води, що перекачується. Перший недолік методу в тому, що компресор запускається набагато частіше, ніж необхідно для ефективної роботи системи аерації. Другий недолік методу – найімовірніше між реле тиску та повітряним компресором буде велика відстань, що вимагає прокладання з’єднувальної лінії електроживлення. Метод управління компресором з живленням від реле тиску свердловинного насоса також не рекомендується в завданнях, які вимагають тривалої роботи системи водопостачання, наприклад, наповнення басейну або роботи системи поливу. Тривале споживання води супроводжуватиметься надмірним часом роботи повітряного компресора без будь-якої необхідності.
2. Контролер потока (наприклад, контролер Brio).
Контролер Brio (або інший аналогічний за принципом дії контролер) встановлюють в розрив магістрального трубопроводу, як правило, після осадового фільтра. Контролер подає живлення на повітряний компресор (і, за наявності, на електромагнітний клапан системи вентиляції ємності) тоді, коли датчик протоку контролера визначає рух води у трубопроводі.
Цей пристрій контролю знаходиться поблизу компресора та електромагнітного клапана (електрична система вентиляції Maxi-Vent) та не вимагає довгої лінії електроживлення. Однак, контролер потоку (або, іншими словами, реле протока) — НАЙМЕНШ БАЖАНИЙ СПОСІБ УПРАВЛІННЯ пуском і зупинкою повітряного компресора. Його недоліки – з одного боку, потенційна небезпека дуже частих короткочасних пусків компресора, з іншого – безперервної роботи повітряного компресора в умовах тривалого споживання води. І перша, і друга ситуації створюють надмірне навантаження для повітряного компресора без будь-якої необхідності. Електронні контролери не відрізняються такою самою високою надійністю, як механічні реле тиску. Тому, якщо Ви плануєте застосовувати саме цей метод керування – уникайте придбання дешевих контролерів.
3. Таймер (наприклад, таймер добовий тижневий Auraton 100).
Здійснювати управління повітряним компресором та електромагнітним клапаном системи електричної вентиляції Maxi-Vent може простий побутовий програмований таймер. Це найпростіший варіант управління і здебільшого найефективніший, оскільки час роботи повітряного компресора можна точно контролювати, не допускаючи «теплового стресу».
Для більшості побутових систем знезалізнення з напірним варіантом аерації пуск повітряного компресора можна здійснювати один раз на добу і протягом короткого проміжку часу, достатнього для оновлення повітряного мішка в аераційній ємності. На практиці безліч побутових систем знезалізнення відмінно функціонують навіть за умови короткочасної роботи компресора з заміною повітря в кишені лише один раз на два дні. До того ж, управління компресора добовим таймером не вимагає прокладання лінії електропередачі від реле тиску або монтажних робіт з інсталяції контролера потоку в магістральний трубопровід.
