Амоній у воді та бактерії-амоніфікатори.

Амоній – продукт природного розпаду органічних білків. Солі амонію широко застосовуються у різних сферах промисловості та у сільському господарстві. У воду свердловин амоній потрапляє через контакт із забрудненими поверхневими водами або за допомогою процесу амоніфікації – розкладання мікроорганізмами азотовмісних органічних сполук у воді (білків і амінокислот).

Амоніфікуючі мікроорганізми – це гнильні бактерії. Найбільш відомі серед них – бактерії родів Bacillus (Bacillus Subtilis, Bacillus Mycoides) та Clostridium (Clostridium tetani, Clostridium Perfringens, Bacillus Histolyticum, Clostridium Putrificum), а також бактерії сімейства Enterobacteriaceae (Proteus, Esche). Наприклад, спороутворююча термостійка бактерія Clostridium Putrificum розщеплює білки у воді в анаеробних умовах з виділенням великої кількості сірководню та аміаку і є однією з причин зростання вмісту амонію у воді у бойлерах накопичувального типу.

Водопідготовка.

Амоній у воді відноситься до домішок, що важко видаляються. Повноцінне видалення амонію можливе іонним обміном із застосуванням сильнокислотного катіоніту у водневій формі з використанням кислоти як регенеруючої речовини. Цей метод не адаптований для застосування у побутових умовах. Амоній у воді також може бути зруйнований на стадії хлорування води з отриманням іншої речовини – хлораміну, видалення якого також не відрізняється простотою і вимагає застосування високоякісного активованого вугілля з посиленою каталітичною здатністю. Видалення амонію в побутових умовах найчастіше і досить ефективно здійснюється за рахунок застосування фільтрів із синтетичним або природним цеолітом із регенерацією розчином хлориду натрію (таблетованої солі). Найкращий (найпростіший) спосіб попередити проблему амоніфікуючих бактерій у побутовій водопідготовці – пост-стерилізація хімічно попередньо підготовленої води ультрафіолетовим випромінюванням.