На запитання: «Чи існує кореляція між підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань та вживанням м’якої води?», я відповідаю: «З жорсткістю – ймовірно, НІ, із вмістом кальцію – ймовірно, НІ, із вмістом магнію – ймовірно, ТАК.»

Дефіцит питної води змушує світову спільноту все більше звертати увагу на необхідність опріснення морської води. Морська вода, що проходить через мембрани, знижує свій  солевміст в середньому з 35 гр/л до 100 мг/л, характеризується низьким рН (менше 5) і вимагає додаткової адаптації.

1983 року в Римі було проведено нараду ВООЗ. Розглядалося питання про наслідки довгострокового споживання опрісненої «зворотним осмосом» морської води, води з повторною мінералізацією та води зі зміненим вмістом мінералів. Статистичні дослідження, представлені ВООЗ у Римі, загалом прямо підтверджували гіпотезу про те, що вода з низьким вмістом кальцію та магнію становить небезпеку для здоров’я людини та значно підвищує ризик серцево-судинних захворювань.

Існує дві проблеми з водою – демінералізація та вміст поживних речовин. ВООЗ розглядає кальцій та магній як поживні речовини у воді, фахівці з водопідготовки вважають кальцій та магній забруднювачами.

На симпозіумі в Балтіморі (Меріленд, США), проведеному у квітні 2006 року під егідою Міжнародного інституту наук про життя (ILSI), близько 150 вчених-дослідників із 14 країн всебічно обговорили факти ролі кальцію та магнію в питній воді. Зроблено 50 доповідей на цю тему. У результаті триденних дебатів все звелося до одного ключового питання: наскільки кальцій і магній саме у питній воді важливий для організму? Розглядали проблему у Бангладеш. Близько 40% населення країни хворіють на рахіт через нестачу кальцію в раціоні. Дослідження в Бангладеш показали, що 1 літр води на день із вмістом 50 мг/л кальцію здатний запобігти цій хворобі. Вважається, що близько половини населення у світі не отримують достатньої кількості кальцію та магнію. У США 90% дорослого населення не одержують рекомендовану ВООЗ добову норму магнію (320 мг/л).

Проте симпозіум виявив розбіжності. Світова спільнота, яка не займається водопідготовкою, визначає м’яку воду як природну воду, майже позбавлену всіх мінералів і зазвичай, таку що характеризується мінералізацією менше 50 мг/л, низьким рН та корозійною активністю. Асоціація WQA (Water Quality Association, США) зазначає, що вихідна жорстка вода після її пом’якшення, як правило, має високе значення загальної мінералізації, більш високий показник pH, менш агресивна, прямо не викликає корозію і не становить аналогічного рівня загрози в порівнянні з природною м’якою водою або штучно знесоленою водою, отриманою «зворотним осмосом» чи дистиляцією морської води. М’яка вода в більшості проведених досліджень, маючи високу агресивність, корозійну активність і низький рН, була природною, а не штучно пом’якшеною або знесоленою водою. Для м’якої природної води характерна здатність вилуговувати з труб мідь, цинк, кадмій і свинець, які також підвищують ризик серцево-судинних захворювань. Жорстка вода не має агресивності і не вимиває метали. Тому дані багатьох досліджень просто не могли достовірно свідчити про те, що є причиною зростання ризику серцево-судинних захворювань – недолік магнію або надлишок свинцю, кадмію та міді у воді? Крім того, деякі дослідження, в яких не спостерігали вплив пом’якшеної води на підвищення ризику судинних захворювань, не враховували той факт, що вода була пом’якшена за допомогою вапна. Вапняне пом’якшення знижує вміст кальцію та бікарбонатну жорсткість (основну причину корозійної активності), однак, не знижує вміст магнію. Контрольовані дослідження, в яких вивчався загальний вміст кальцію та магнію, вказували на взаємозв’язок між вмістом магнію та серцево-судинними захворюваннями. Якщо організм здорової людини не отримує в раціоні достатню кількість магнію, незабаром очікується прояви ознак серцево-судинних захворювань. Перевищення споживання магнію не впливає на організм здорової людини. У США, де є визнана проблема ожиріння серед населення, понад 90% дорослого населення зіштовхуються з дефіцитом магнію. Це свідчить у тому числі про те, що кількість харчування може не забезпечувати достатньо магнію для організму людини. На думку ВООЗ у регіонах, де спостерігається серйозний дефіцит кальцію та магнію у харчуванні, необхідно враховувати кожну дрібницю, у тому числі встановлювати мінімально допустимий вміст кальцію та магнію у питній воді. Більше 80 досліджень у США в період з 1957 по 2003 рік показали зворотний ефект збільшення серцево-судинних захворювань зі зниженням жорсткості питної води. При цьому якщо вода містила залишковий магній у кількості лише 6-10 мг/л збільшення кількості серцево-судинних захворювань практично не спостерігалося. Простежується кореляція з магнієм значно більшою мірою ніж із кальцієм або загальною жорсткістю води. ВООЗ заявляє, що роль кальцію та магнію у здоров’ї людини настільки важлива, що можна побудувати пряму залежність між тривалістю життя та загальним вмістом кальцію та магнію в раціоні харчування. Дослідження показують, що споживання магнію корелює зі зниженням ризику серцево-судинних та ракових захворювань, зниженням рівня холестерину, утворення артеріальних бляшок та рівнем стресу. Навпаки, недолік у раціоні магнію призводить до зниження кількості бактерій у кишечнику (погано) та збільшення ризику виразкових захворювань (зовсім погано).

Чи вплине все це на майбутнє бізнесу, що встановлює побутові системи пом’якшення води та системи зворотного осмосу без повноцінної ремінералізації?