Хлорування муніципальної води врятувало мільйони життів у всьому світі, забравши при цьому тисячі життів. За даними ВООЗ, ризик смерті від патогенних мікроорганізмів у воді в 1000 разів перевищує ризик розвитку раку від побічних продуктів дезінфекції – тригалометанів. Ми стикаємося з хлором, споживаючи хлоровану муніципальну воду. Хлором обробляють муніципальну воду для усунення бактерій, вірусів, грибків та водоростей. Хлор також застосовують у підготовці води із приватних свердловин у задачах окислення заліза, марганцю та сірководню. Хлор – потужний бактерицид та окислювач, здатний знищити у воді більшість патогенних мікроорганізмів, усунути проблему обростання муніципальних систем водопостачання водоростями та цвіллю. Незважаючи на те, що хлорування води не здатне видалити всі без винятку хвороботворні мікроорганізми, оброблена хлором вода є зневажливо низькою мікробіологічною загрозою в порівнянні з тією, яку становить сира вода.
Основна проблема хлору полягає у його здатності окислювати органічні речовини у воді зі створенням побічних продуктів дезінфекції – тригалометанів. Повний спектр потенційних загроз з боку тригалометанів здоров’ю людини на сьогоднішній день невідомий. Проте вже доведено канцерогенну дію численних хімічних речовин з мільйонів сполук тригалометанів. Ці неконтрольовані проблеми формування у воді побічних продуктів дезінфекції змушують постачальників води в розвинених країнах «перемикати» комунальне водопостачання на менш небезпечні дезінфектанти – хлорамін або гіпохлорит натрію.
Однак, хлор залишається кращим дезінфікуючим засобом для муніципальних станцій водопостачання через низьку ціну і наявність «залишкового ефекту» знезараження. Застосування хлору для дезінфекції великих обсягів води порівняно з ультрафіолетовим знезараженням або дезінфекцією води озоном є просто економічно вигідним. На відміну від ультрафіолету або озону хлор має залишковий бактерицидний ефект і захищає воду при транспортуванні через трубопроводи аж до кінцевих споживачів. Однак, досягаючи кінцевої точки споживання води, тобто Вашого крана, хлор перетворюється з активу на проблему – токсичну воду з поганим смаком та запахом. Найкращим і найбільш практичним методом видалення хлору, хлораміну та побічних продуктів дезінфекції залишається фільтрація води через активоване вугілля. Однак для досягнення результату потрібно враховувати “тонкощі” процесу: рН, швидкість потоку, ситовий розмір активованого вугілля. Для видалення хлорамінів перевага має надаватися каталітичному активованому вугіллю.
Якщо Ви хочете просто усунути смак та запах – достатньо застосування простого одноступінчастого фільтра з вугільним картриджем. Однак, якщо ціль включає видалення побічних продуктів дезінфекції потрібен більш серйозний фільтр з великим обсягом активованого вугілля та іншим часом контакту. Тут працює правило – чим більше активованого вугілля, тим кращий результат. Побічні продукти дезінфекції (тригалометани) на відміну від хлору не знижуються дрібними одноступінчастими фільтрами з вугільним картриджем з достатньою ефективністю. Для видалення тригалометанів з води питного призначення знадобиться більша і посилена система, наприклад, багатоступінчаста система з картриджами з активованого вугілля з різним ситовим розміром, включаючи картридж з порошкового активованого вугілля. Усі побутові системи зворотного осмосу легко видаляють хлор, хлорамін та побічні продукти дезінфекції. Для видалення хлору для всього будинку достатньо фільтра типу ВВ 10 або ВВ 20 з картриджем з активованого вугілля. Однак, для видалення з води для всього будинку хлораміну та тригалометанів потрібно картридж з каталітичного активованого вугілля або великий засипний фільтр зі стандартним кокосовим активованим вугіллям розміром 12х40.
