Фосфати та поліфосфати.

Фосфати у воді – отруйні домішки чи корисні поживні речовини? Відповідь не буде однозначною. Все залежить від форми та кількості. Технічно фосфати – це похідні ортофосфорної кислоти (H₃PO₄), які містять у складі фосфор та кисень. Ключова відмінність між фосфатами та поліфосфатами у кількості фосфатних одиниць – у фосфатів вона одна (PO₄^-3), у поліфосфатів їх кілька. Ортофосфат або монофосфат – це найпростіший аніон із фосфатної серії, інші – поліфосфати містять у хімічній структурі дві та більше фосфатні одиниці. У чистій природній воді фосфати містяться у дуже незначних концентраціях (менше 0,1 мг/л). Концентрація фосфатів – індикатор ступеня забруднення природного джерела води. На сьогоднішній день близько 80% фосфатів надходять у питну воду внаслідок забруднення джерел води стоками, що містять залишки миючих засобів.

Муніципальні служби водопостачання у всьому світі додають у воду фосфати цинку або натрію як інгібітори корозії металевих трубопроводів. Природні джерела фосфатів у підземній воді – гірські породи та рослини. Перевищення фонових природних концентрацій фосфатів у протоколі хімічного аналізу підземної води вказують на її контакт з основним джерелом надходження – побутовими, комунальними або сільськогосподарськими стоками, забрудненими залишками миючих засобів, органічними відходами та добривами, що містять фосфор. Природні неорганічні фосфати в підземній воді не загрожують здоров’ю людини, якщо їх кількість знаходиться в розумних межах.

Світова спільнота встановила досить жорсткі вимоги щодо вмісту фосфатів у питній воді. Директиви ЄС 98/83/ЄС та 75/440/ЄС встановлюють ГДК для фосфатів у воді на рівні 0,7 мг/л. ДСанПіН 2.2.4-171-10, що діє в Україні, встановлює максимальне значення на рівні 3,5 мг/л. Близько 50 країн встановили організацію або заборону використання миючих засобів, що містять форфати. Фосфати – інгібітори накипоутворення. Їх застосування в миючих засобах досягло колосальних обсягів і спричинило руйнівний вплив на навколишнє середовище. Близько 50 країн встановили організацію або заборону використання миючих засобів, що містять форфати. Проблема накипоутворення в бойлері або посудомийній машині вимагає інших екологічно безпечних рішень. Застосування систем пом’якшення води для вирішення проблем накипоутворення створює інші екологічні проблеми – замість фосфатів стоки будуть містити хлориди. Однак дружні до екології рішення є – це системи кондиціювання води на основі каталітичної кристалізації солей жорсткості (FILTERSORB SP3). Усунення проблем накипоутворення без фосфатів, без хлоридів і взагалі без стоків.

Побутова хімія, ПАР та фосфати.

В Україні близько 90% усіх миючих засобів на полицях магазинів – фосфатні (15-60% фосфатів у складі). Фосфати у складі миючих засобів мають власну проникність і посилюють проникність ПАР через шкіру. ПАР для організму людини сприймається як біологічний токсин. Безфосфатні порошки дорожчі на 20…25% і не користуються особливою популярністю в Україні. 1 г поліфосфату (триполіфосфату натрію) стимулює зростання водоростей масою 5-10 кг. Підсумок надходження комунальних стоків із залишками миючих засобів у природні джерела води провокує бурхливе цвітіння водойм. Коло замикається…