Теорій походження запаху та методик усунення проблеми запаху води з водонагрівача багато. Зазвичай причиною запаху прийнято вважати саме надходження гарячої води з водонагрівача, яка містить сірководень, у точки споживання. У переважній більшості випадків запах утворюється там, де сира вода зі свердловини надходить у накопичувальний водонагрівач без попередньої дезінфекції.
Прості способи усунення проблеми.
- Заміна або повне видалення магнієвого анода.
Запах сірководню у воді з водонагрівача має місце при одночасному існуванні трьох умов: наявності термотолерантних сірчаних бактерій у водонагрівачі, присутності сірковмісних сполук у воді (сульфіди, сульфати) та корозії з відновленням водню (жертовне руйнування магнієвого анода, корозія металевого корпуса). Порушення будь-якої з трьох складових зупиняє процес утворення сірководню у водонагрівачі.
Звичайні накопичувальні водонагрівачі захищені від корозії корпуса «жертвовим» магнієвим анодом. Для видалення анода необхідно відключити подачу води, скинути тиск і злити воду з водонагрівача. Це найпростіший і найнадійніший спосіб, який проте прямо вплине на термін служби водонагрівача. Ви можете отримати консультацію дилера водонагрівача для того, щоб визначити можливості заміни магнієвого анода на сумісний анод з іншого матеріалу, наприклад, алюмінію. Анод з іншого матеріалу найімовірніше зможе захистити водонагрівач від корозії, не сприяючи утворенню сірководню.
- Дезінфекція водонагрівача водним розчином гіпохлориту натрію або діоксиду хлору.
“Шокове” хлорування водонагрівача водним розчином гіпохлориту натрію (“білизна”) або розчином діоксиду хлору з експозицією в часі не менше 24 годин здатне знищити всі сірчані бактерії. Однак, якщо хлорування або обробка діоксидом хлору не досягли повного результату, проблема запаху повернеться за кілька тижнів. Дезінфекція здійснюється тільки після очищення водонагрівача від активного мулу, що накопичився всередині. Якщо не здійснити очищення бойлера від накопиченого мулу результат шокової дезінфекції швидше за все виявиться швидкоплинним.
- Пастеризація.
Знищення сірчаних бактерій, крім термотолерантних бактерій, можна отримати шляхом нагрівання води до температури більше 70 оС з підтриманням стабільної температури у водонагрівачі протягом декількох годин. Пастеризація – найменш надійний спосіб, тому що багато видів сірчаних бактерій – термофіли, які віддають перевагу життєдіяльності та розмноженню у воді з високою температурою.
