Каламутність у воді – міра відносної прозорості води. Каламутність визначається кількістю світла, що розсіюється при проходженні світлового променя через воду. Що більше розсіювання, то вище показник каламутності. З практичної точки зору каламутність – більш естетична проблема. Однак, каламутність може бути ознакою серйозніших проблем з водою, наприклад, присутності у воді глини, заліза, марганцю, гумінових кислот або бактерій.

Мутність води визначається порівнянням досліджуваного зразка із зразком стандартної суспензії. Показник мутності не завжди зрозумілий, оскільки вказується у різних одиницях виміру – НЕМ (NTU), мг/л, ЕМФ. В Україні показник каламутності визначається в нефелометричних одиницях каламутності (НЕМ) та обмежений ДСанПіН 2.2.4-171-10 для водопровідної води значенням в 1 НЕМ. 1 НЕМ = 0,58 мг/л (по каоліну). Вода, каламутність якої перевищує 1 НЕМ, має пройти відповідну водопідготовку. У візуально чистій воді показник каламутності може мати неприпустимо високе значення. Вода з каламутністю більше 1 НЕМ (0,58 мг/л по каоліну) не придатна для ультрафіолетового знезараження – мікроорганізми маскуються, захищаючись від дії ультрафіолетових променів «в тіні» тонкодисперсних колоїдних суспензій. Для видалення тонкодисперсних суспензій з води відмінно підходять фільтри з легкими інертними середовищами (наприклад, Filter Ag, Filter Ag Plus, Turbidex).